Керівник департаменту ГПУ мешкає у маєтку, оформленому на матір

Розкішне життя: керівник департаменту ГПУ мешкає у маєтку, оформленому на подругу дружини (фото, відео)

Поделитесь новостью:

Читайте также:

Рівно рік тому, 20 травня 2019 року, відбулась урочиста інавгурація.

Порошенко має відповісти перед генпрокурором по кожному епізоду.

Про це повідомляє пресцентр СБ України. “Бажаю успіхів, але при цьому.

Наші читачі пам’ятають, що на початку травня в інформаційному полі

Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко може стати кандидатом.

Колишня очільниця Міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун.

Популярные новости

Як інформує прес-служба Глави держави, 20 травня під час.

20 травня президент України Володимир Зеленський дав пресконференцію.

Петро Порошенко, екс-президент України, вирішив особисто прокоментувати скандальні аудіозаписи, які оприлюднив нардеп.

Заробітна плата генерального прокурора Ірини Венедіктової за квітень становила 47 230 гривень, в той час, як перша.

Президент України Володимир Зеленський вважає, що голова Чернівецької.

Завтра, 21 травня, міська влада Чернівців розгляне питання щодо.

Ексочільниця МОЗ Про це Супрун оголосила увечері в середу, 20 травня.

Директор департаменту соціального захисту Волинської ОДА Костянтин Нестеренко сформував систему постійного.

Президент України Володимир Зеленський буде підтримувати кандидата у.

У вівторок, 19 травня, під час сесії Львівської обласної ради.

Причиною стала бійка із колегою Ганною Давиденко, яка відбулась три.

Офіс Генпрокурора вніс відомості до Єдиного реєстру досудових.

Під час пресконференції, присвяченій річниці президентства, Володимир.

Вдячний син, люблячий чоловік та турботливий батько, хороший друг.

Проекти законів про СБУ повернуті на доопрацювання Олег Гусєв.

Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко записав відеозвернення, у.

Працівники виконавчого апарату Тернопільської обласної ради.

Президент Володимир Зеленський поскаржився на кадровий голод у країні, пояснивши цим той факт, що багато державних посад отримують його друзі або колеги з “Кварталу 95”.

Президент України Володимир Зеленський не очікував набути міжнародну.

Чим хворий президент РФ Володимир Путін, хто і як намагається усунути.

Рух міського та приміського транспорту в Україні відновлять з 22.

Нинішня позитивна динаміка щодо зменшення кількості інфікованих на.

Інтерв’ю з колишньою прокуроркою анексованого Криму Наталією Поклонською

Михайло Косів наголошує, що євреї в Україні – патріоти і про це.

Це один з варіантів Зараз їх 17, та в рамках другого етапу.

Кулеба розповів про роль Авакова в Кабміні / фото УНІАН Міністр.

Саме помірність – ключовий фактор, оскільки серед людей, які.

Глава держави поставив завдання вдосконалення податкового.

Спостерігаючи за бурхливою діяльністю Ірини Венедіктової, яка в колі.

Очільник ГО “Народ України проти корупції” надіслав звернення до.

Життя в позику: начальник економічного департаменту ГПУ Гуцуляк живе не в своєму маєтку

Родина начальника Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Володимира Гуцуляка живе в маєтку під Києвом, записаним на подругу дружини високопосадовця.

Про це йдеться в розслідуванні програми “Схеми”, спільного проекту Радіо Свобода та каналу “UA:Перший”.

Журналісти програми “Схеми” неодноразово фільмували дружину Володимира Гуцуляка Оксану, яка приїжджала до будинку в селі Дмитрівка Київської області, або ж виїжджала з нього. Власницею будинку на 236 квадратних метрів та землі під ним з жовтня 2016 року є Марина Дзюба.

Як виявилось, це близька подруга Оксани Гуцуляк. За словами Дзюби, будинок вона придбала за кошти родичів. Володимир Гуцуляк розповів “Схемам”, що платить за оренду будинку на 240 квадратних метрів під Києвом 11 тисяч гривень на місяць.

Будинок – нашої подруги, тому ринкову вартість, зрозуміло, вона не поставила б. У нас є певні преференції і пільги, але це не пов’язано з роботою, це пов’язано з тим, що це людина близька до моєї сім’ї,
– пояснив він.

Окрім того, дружина Гуцуляка їздить на автомобілі Toyota RAV4, який оформлений на іншу людину – Олексія Бушая. Журналісти “Схем” виявили, що це тесть колишнього голови правління ПАТ “Нафтогазвидобування” Олега Семінського. Раніше колишній слідчий з департаменту Гуцуляка Дмитро Сус розслідував справу щодо викрадення Семінського, в рамках якого в 2015 року були арештовані активи “Нафтогазвидобування”. Семінського викрали невідомі особи на початку 2012 року, після чого до травня 2015 бізнесмен перебував у полоні.

За словами Гуцуляка, насправді він передав близько 800 тисяч гривень за автомобіль своєму колишньому колезі Дмитру Сусу, а той мав придбати авто в салоні в Чернігові. Автомобіль оформили на працівника салону, оскільки для співробітників існують знижки. Про те, що офіційним власником авто виявився тесть Олега Семінського, Гуцуляк нібито не знав.

Водночас тесть Семінського Олексій Бушай телефоном повідомив “Схемам”, що автомобіль нібито передали Дмитру Сусу безоплатно для потреб слідства. Сам Дмитро Сус повідомив у коментарі журналістам, що він дійсно отримав від Гуцуляка “800-900 тисяч гривень” для купівлі автомобіля, і стверджує, що сплатив ці гроші працівнику автосалону, коли забирав авто.

У декларації начальника департаменту ГПУ Гуцуляка за 2016 рік відсутня інформація про те, що він витратив 800 тисяч гривень на купівлю автомобіля. Після інтерв’ю “Схемам” Гуцуляк повідомив, що вирішив повернути автомобіль офіційному власнику. Він також написав рапорт генпрокурору стосовно цієї ситуації, і тепер провадженням щодо даного факту має займатись Національне антикорупційне бюро.

Відповідно до декларації посадовця за 2016 рік, з нерухомого майна Гуцуляк та його дружина володіють лише двома земельними ділянками в селі Дмитрівка та ділянкою у Львівській області. Також дружина Гуцуляка в 2016 році безоплатно користувалась квартирою на 52 квадратні метри, власником якої є її батько Володимир Репницький, та квартирою на понад 80 квадратних метрів, якою володіє її подруга Марина Дзюба. Жодних власних квартир, будинків чи автівок у подружжя Гуцуляків немає.

Володимир Гуцуляк очолює департамент з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури від моменту його створення на початку 2016 року. Цей департамент відомий гучними розслідуваннями.

Зокрема, розслідував викрадення екс-голови найбільшої української приватної газовидобувної компанії “Нафтогазвидобування”, можливе незаконне збагачення екс-міністра екології Миколи Злочевського, ухилення від сплати податків тютюновою компанією “Тедіс-Україна”. Антикорупційні активісти називали цей підрозділ ГПУ “департаментом Кононенка-Грановського” – через те, що депутати від “Блоку Петра Порошенка” Ігор Кононенко та Олександр Грановський нібито мали вплив на його роботу.

Керівник департаменту ГПУ мешкає у маєтку, оформленому на матір

27 августа 1922 года впервые вышел в свет «Крокодил» — самый популярный в СССР сатирический журнал. Новобранцу идеологического фронта партией была поставлена задача, подробно прописанная в стихах Демьяна Бедного и опубликованная в первом номере журнала: «Ему предстоят большие дела:/Добраться до самой гнилости/И ворошить гниль безо всякой милости,/Чтоб нэповская муть не цвела». Под «нэповской гнилью» подразумевался вновь народившийся в молодой Стране Советов класс коммерсантов. НЭП просуществовал недолго — уже в конце 20-х годов его сменила индустриализация, но «Крокодил» не терял бдительности до самой перестройки, яростно обличая все попытки советских граждан заняться коммерцией — от расхищения социалистической собственности до самогоноварения. «Ъ» и проект «История глазами Крокодила» предлагают краткий курс эволюции советского антикоммерческого юмора.

Составитель: Максим Ковальский

Нэпман

В 20-е годы любимым героем советской карикатуры был нэпман. Он неизменно изображался щекастым и пузатым, нередко в длинном пальто или шубе, в цилиндре и с папиросой, которая говорила о его высоком достатке. Нэпман торговал – этого было достаточно для классовой ненависти к нему. А особо циничный нэпман торговал швейцарскими продуктами, хотя летом 1923 года СССР ввел торговые санкции против Швейцарии после убийства в Лозанне советского дипломата Вацлава Воровского.

Читайте также:  Особенности меблировки комнаты для гостей с учетом ее стилистики

«Крокодил», №28 (58), 1923 г. Рис. Д. Мельников

«Крокодил», №03 (99), 1922 г. Автор неизвестен

«Крокодил», №03 (99), 1922 г. Автор неизвестен

«Крокодил», №09 (21), 1922 г. Рис. Ив. Малютин

«Крокодил», №02 (14), 1922 г. Автор неизвестен

«Крокодил», №08 (20), 1922 г. Рис. М. Черемных

«Крокодил», №11 (135), 1922 г. Автор неизвестен

«Крокодил», №13 (25), 1922 г. Рис. Ив. Малютин

«Крокодил», №02 (32), 1923 г. Рис. Ив. Малютин

«Крокодил», №07 (87), 1924 г. Рис. Михайлов

«Крокодил», №2 (32), 1923 г. Нэпманский словарь

«Крокодил», №10 (7a), 1922 г. Стихотворение “Красный нож”. Автор В. Кубанский

Спекулянт

Статья о спекуляции появилась в первом советском уголовном кодексе в 1922 году и была отменена только после конца СССР – в 1993 году. Правильный советский человек, как считалось, должен был получать вознаграждение за труд. Спекулянт же занимался перепродажей, которая трудом не признавалась. Соответственно и полученный доход назывался не вознаграждением и даже не прибылью, а наживой. На карикатурах разных лет спекулянт предстает обычно в образе пожилой алчной тетеньки или худого пронырливого дяденьки.

«Крокодил», №08 (20), 1922 г. Рис. М. Ч.

«Крокодил», №08 (38), 1923 г. Рис. Д. Мельников

«Крокодил», №04, 1933 г. Рис. Козловский

«Крокодил», №04, 1948 г. Рис. Л. Сойфертис

«Крокодил», №23, 1950 г. Рис. И. Семенов

«Крокодил», №32, 1956 г. Рис. Н. Лисогорский

«Крокодил», №16, 1960 г. Рис. В. Горяев

«Крокодил», №24, 1960 г. Рис. Ю. Узбяков

«Крокодил», №06, 1961 г. Рис. Е. Горохов

«Крокодил», №08, 1961 г. Рис. Н. Лисогорский

«Крокодил», №19, 1963 г. Рис. Л. Сойфертис

«Крокодил», №33, 1973 г. Рис. А. Цветков

Бизнес на весах

Обвес покупателей широко практиковался и в государственной, и в частной торговле. Особенно удобны для манипуляций были обычные рычажные весы с чугунным разновесом. Сами весы можно было разбалансировать, чтобы они завышали вес товара. А в гирьке весом 1 кг можно было высверлить углубление, чтобы она стала полегче. В 70-е годы в гастрономах появились циферблатные весы (РН10Ц13У). Предполагалось, что циферблат со стрелочкой, показывающей покупателю вес, исключит возможность обмана. Предположение оказалось неверным.

«Крокодил», №26, 1956 г. Рис. Ю. Федоров

«Крокодил», №11, 1961 г. Рис. А. Каневский

«Крокодил», №11, 1963 г. Рис. Е. Гуров

«Крокодил», №05, 1965 г. Рис. А. Крылов

«Крокодил», №09, 1974 г. Рис. О. Корнев

«Крокодил», №23, 1976 г. Рис. Ю. Узбяков

Бизнес на дефиците

Слабым местом плановой экономики всегда было несоответствие спроса и предложения. При дефиците спроса торговля ради выполнения плана вынуждала покупателя приобрести невостребованный товар «в нагрузку». При дефиците предложения завмаг часть востребованного товара продавал с наценкой лично или через спекулянтов вне магазина, а часть «выбрасывал» в торговый зал. В зале возникала огромная очередь, у кассы она превращалась в давку, которая открывала широкие возможности для «ошибок» кассира.

«Крокодил», №42 (152), 1925 г. Рис. А. Родаков

«Крокодил», №33, 1955 г. Рис. Ю. Черепанов

«Крокодил», №26, 1956 г. Рис. А. Виноградов

«Крокодил», №17, 1959 г. Рис. И. Сычев

«Крокодил», №27, 1962 г. Рис. Б. Лео

«Крокодил», №30, 1972 г. Рис. Г. Огородников

«Крокодил», №34, 1972 г. Рис. М. Вайсборд

«Крокодил», №17, 1976 г. Рис. А. Цветков

«Крокодил», №03, 1978 г. Рис. Г. Андрианов

«Крокодил», №09, 1979 г. Рис. А. Будилов

Самогонщики

На советских карикатурах самогонщики предстают совершенно опустившимися от пьянства людьми с чертами вырождения на лице, между тем многие из них были самыми настоящими предпринимателями. Одни изготовляли в домашних условиях самогон и продавали его, другие собирали и продавали самогонные аппараты. В течение тридцати лет советская власть наказывала за этот бизнес только штрафами, но в 1948 году самогоноварение перекочевало в уголовный кодекс и стало караться лишением свободы. На популярности самогона это не отразилось.

«Крокодил», №02 (14), 1922 г. Рис. Ив. Малютин

«Крокодил», №12 (24), 1922 г. Рис. Ив. Малютин

«Крокодил», №04 (34), 1923 г. Рис. Ив. Малютин

«Крокодил», №02 (112), 1925 г. Рис. К. Ротов

«Крокодил», №08, 1959 г. Рис. Е. Щеглов

«Крокодил», №28, 1965 г. Рис. И. Сычев

«Крокодил», №10, 1975 г. Рис. В. Чижиков

Проклятый капиталист

В советской картине мира западный капиталист олицетворял собой идею абсолютного зла. Его преступления были столь чудовищны, что их не мог вместить даже УК РСФСР. Огромное пузо, надутые щеки, толщенная сигара, скрывающий лысину цилиндр, покрытые кровью трудового народа руки, мягкие кресла и диваны, здания бирж и банков, горы золотых монет, знак доллара – из этого нехитрого набора лепился портрет безжалостного эксплуататора, которому вот уже скоро, совсем скоро придет справедливый конец.

«Крокодил», №07 (37), 1923 г. Рис. Д. Мельников

«Крокодил», №13 (43), 1923 г. Рис. М. Черемных

«Крокодил», №02 (112), 1925 г. Рис. К. Ротов

«Крокодил», №02 (112), 1925 г. Рис. К. Ротов

Оформлення працівників при передачі навчальних закладів районних рад у власність об’єднаних територіальних громад

У процесі децентралізації влади в України виникають різні проблемні питання, пов’язані з об’єднанням територіальних громад, розв’язання яких створює нову практику.

З проблемною ситуацією стикнулися працівники відділів освіти Іванівської, Гончарівської та Михайло-Коцюбинської об’єднаних територіальних громад у Чернігівському районі Чернігівської області при передачі навчальних закладів комунальної власності районних рад у власність об’єднаних територіальних громад. За консультацією вони звернулися на онлайн-прийомі до Голови Держпраці Романа Чернеги.Проблема полягала в тому, що відділом освіти Чернігівської районної держадміністрації передано до новоутворених відділів освіти відповідних ОТГ трудові книжки керівників, заступників керівників загальноосвітніх шкіл та державних навчальних закладів без видання наказів на звільнення, переведення, або переміщення. Наразі вони працюють де-факто на своїх же посадах і в тих самих навчальних закладах, а де-юре – підпорядковані органу управління освіти ОТГ. На день передачі майна зміни до статутів навчальних закладів не були здійснені, також не була проведена зміна у державній реєстрації цих закладів в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

У відділі освіти Чернігівської РДА вважають, що здійснено зміну власника, а тому відповідно до ч. 4 ст. 36 Кодексу законів про працю дія трудового договору з керівниками навчальних закладів, які перейшли у власність об’єднаних територіальних громад, продовжується, записи у трудову книжку про звільнення не вносяться. Тому заяви на ім’я начальника відділу освіти ОТГ про звільнення у зв’язку зі зміною власника навчального закладу писати не потрібно, позаяк у складі ОТГ утворено орган управління освітою, якому передано навчальні заклади. А отже, як вважає відділ освіти Чернігівської РДА, норма п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП (звільнення в порядку переведення) для врегулювання трудових відносин з керівниками цих навчальних закладів не застосовується.

Тож представники зазначених відділів освіти попросили Голову Держпраці надати роз’яснення, чи треба було звільнити керівників, заступників ЗОШ та ДНЗ, оскільки вони приймалися на роботу начальником відділу освіти Чернігівської РДА, а зараз – у підпорядкуванні новоствореного відділу освіти ОТГ. Тобто змінено структуру підпорядкування, а не власника.

Читайте также:  Установка колонного кондиционера: комплектующие и устройство механизма, правила подключения

Роман Чернега пояснив що відносини, які виникають під час добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, регулюються Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Стаття 8 цього закону визначає, що об’єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися.

У разі об’єднання сільських, селищних, міських рад в одну ОТГ все майно спільної власності сільських, селищних міських рад є комунальною власністю об’єднаної територіальної громади і пов’язані з таким майном права та обов’язки належать об’єднаній територіальній громаді.

У даному випадку відбулася зміна власника закладу освіти і згідно з ч. 4 статті 36 КЗпП України дія трудового договору працівника має бути продовжена. Новоутворена ОТГ повинна видати розпорядчий документ, яким повідомити працівників про зміну власника закладу освіти та відповідно органу призначення і звільнення. Накази про звільнення та прийняття на роботу не видаються та нові записи до трудових книжок не вносяться, оскільки не змінюється посада та місце роботи.

Бухгалтери відділу культури Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області запитали керівника Держпраці, чи можна вважати вересень, в якому було підвищено посадові оклади педагогічним працівникам, місяцем для проведення індексації заробітної плати?

Роман Чернега нагадав, що індексація грошових доходів населення проводиться відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населенняу разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. А обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Фактично у вересні 2017 року відбулося підвищення посадових окладів педагогічних працівників. Тому, – підтвердив Голова Держпраці, – місяцем підвищення заробітної плати для подальшого нарахування індексації вважається вересень.

Наш сайт корисний для вас?

Отримуйте першими актуальні новини!

Підписатися на найактуальнішу розсилку для бухгалтера бюджетної установи

Мати-героїня: про почесний статус і солідну винагороду

Четверг, 6 Октября 2011 11:39 | Просмотров: 19246

Удостоїтися найвищої державної нагороди для багатодітних матерів можуть жінки, які зробили вагомий особистий внесок у справу виховання дітей в сім’ї, за материнську самовідданість, забезпечення умов для повноцінного розвитку здорових, гармонійно розвинутих особистостей, громадян незалежної України, йдеться в Указі Президента «Про внесення зміни до Положення «Про почесні звання України». Який же механізм отримання звання «Мати-героїня», а до нього ще й державної одноразової винагороди, а також про зміни у відповідній процедурі з вуст головного спеціаліста відділу з питань сім’ї та тендерної політики управління у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації Аліси Третяк.

– Пані Алісо, почесне звання «Мати-героїня» в Україні встановлено у 2004 році. Але ж як на Чернігівщині, так і по всій Україні є багато жінок, які отримали звання «Мать-героиня» за часів Радянського Союзу. Ці відзнаки рівнозначні?
– Це взагалі окремі речі. Звання «Мати-героїня» – найвища державна нагорода для багатодітних матерів саме незалежної Української держави. її встановлено для того, аби посилити увагу до проблем народжуваності, задля зміцнення інституту сім’ї, відзначення кращих матерів, які забезпечують належні умови для всебічного розвитку дітей, для зміцнення їхнього здоров’я і духовного розвитку.
Таких чітко визначених позицій в Радянському Союзі не було, до того ж, цієї відзнаки не було у переліку почесних звань СРСР.
Сучасне ж звання «Мати-героїня» входить до переліку почесних звань держави, а матері користуються пільгами, встановленими для них законами нашої країни.

– На що особливо звертається увага під час присвоєння почесного звання України «Мати-героїня»?
– Насамперед на духовні, моральні якості особи, якій мають присвоїти почесне звання, також на конкретні заслуги матері у справі виховання дітей, її авторитет. Важливу роль відіграє позитивний імідж сім’ї у громаді тощо. Неодмінною умовою тут є рішення органів місцевого самоврядування про висунення кандидатури на здобуття звання. Звичайно, враховується те, чи притягувалися до кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності діти зазначеної особи, яке їхнє ставлення до праці, яку здобули освіту, чи беруть участь у громадському житті.

– Куди насамперед потрібно звернутися багатодітній мамі та які документи подати для присвоєння почесного звання «Мати-героїня»?
– Жінка подає заяву щодо підготовки потрібних документів на порушення клопотання в органи місцевого самоврядування. Саме звідси починається збір, обробка інформації, підготовка і винесення основного рішення – підтримати кандидатуру на висунення на здобуття почесного звання «Мати-героїня» чи відмовити. Якщо ж жінці відмовили, то має бути зазначено причину такого рішенні. До заяви потрібно подати ксерокопії паспорта багатодітної матері і свідоцтв про народження на усіх дітей, довідки-характеристики з місця навчання кожної дитини (шкільного і студентського віку) або з місця роботи кожної дитини, яка працює, та довідку про склад сім’ї за місцем проживання.

– Які найчастіше виникають труднощі в оформленні документів?

– Досить часто це неправильне оформлення, відповідність документів. Перепоною може стати навіть одна літера. ;А такі питання вже можна вирішити лише в судовому порядку. А це додатковий час.
Також проблеми виникають під час отримання характеристики на дітей. Якщо, приміром, діти – пенсіонери, то відповідно характеристику можна отримати або за місцем проживання (ЖЕК чи сільська рада, або будь-яка установа). Якщо ж дитина помирає, то обов’язково треба по дати копії свідоцтва про її смерть.
У довідці ж про склад сім’ї обов’язково мають бути зазначені усі діти, незалежно від того, де і з ким вони проживають.

– Чи були випадки, коли жінці відмовляли в отриманні звання?

– Так, причиною такого рішення може бути те, що діти були засуджені умовно або перебували у місцях позбавлення волі, а також без поважних причин виховувалися в закладах інтернатного типу або перебували під опікою.

– Скільки триває розгляд поданих документів?

– Усі матеріали, підготовлені відповідно до встановлених вимог, протягом 15 днів розглядаються на засіданні комісії в органах місцевого самоврядування.
Якщо ж рішення позитивне, то обов’язково до перелічених документів органи подають лист-клопотання на ім’я голови райдержадміні-страції, і готується нагородний лист. У. ньому обов’язково має міститися інформація про заслуги матері у вихованні дітей, а також відомості про кожну дитину. Після цього документи подаються до райдержадміністрації, яка вивчає їх. Підтримані тут документи потрапляють до управління у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації. Після розгляду нашим управлінням та комісією з питань нагородження державними нагородами при облдержадміністрації підтримані нагородні матеріали надсилаються до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту.
Схвалені Міністерством нагородні документи надсилаються до Адміністрації Президента України, де їхній розгляд може тривати рік, а то й більше.

– Чи відбулися якісь зміни під час отримання одноразової грошової винагороди? Яка це сума наразі?

– Згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 11 липня 2011 року №779 внесено зміни до пункту 4 Порядку виплати одноразової виплати жінкам, яким присвоєно звання України «Мати-героїня», що пришвидшує термін призначення одноразової допомоги.
Тепер, аби отримати винагороду, жінка, якій вже присвоєно почесне звання, або уповноважена нею особа подає до органів праці та соціального захисту населення лише заяву про виплату винагороди, де зазначено спосіб виплати (через відділення поштового зв’язку або на особовий банківський рахунок) та копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я, по-батькові, місце реєстрації. Копію посвідчення про присвоєння почесного звання України «Мати-героїня» подавати не треба.
Після подачі всіх документів орган соціального захисту формує особову справу, до якої додає ксерокопію Указу Президента України про присвоєння жінкам почесного звання «Мати-героїня».

Читайте также:  Как оштукатурить стену перед дальнейшей ее отделкой обоями

У разі, якщо жінка самостійно не може подати пакет документів із певних причин, то замість неї до управління може звернутися уповноважена особа з нотаріально засвідченим документом, що підтверджує її право представляти жінку, якій присвоєно почесне звання.
Одноразову винагороду жінці, якій присвоєно почесне звання України «Мати-героїня», виплачує орган праці та соціального захисту населення за місцем її реєстрації одразу всією сумою, цьогоріч це 9410 гривень.

Довідка

Етичної нормою будь-якої людини, яка себе поважає, є дотримання даних обіцянок. Наша держава, аби поліпшити демографічну ситуацію, 11 травня 2004 року ухвалила Закон України №1705-1V «Про внесення зміни до статті 10 Закону України «Про державні нагороди України», яким було встановлено нову державну нагороду України – почесне звання «Мати-героїня». Та чомусь цей урочисто проголошений жест держава виконує надто повільно. Так повільно, що деякі жінки, так і не дочекавшись омріяного визнання держави, помирають.
Найтрагічнішим у цій ситуації є й те, що багато жінок, які б мали по праву носити це високе звання, або про це не чули взагалі, або якщо і знають – не вірять, що колись таки отримають його разом з одноразовою винагородою.

Світлана Сокол, тижневик «Деснянка вільна» №88 (272)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Хороми «попередників». Кому дісталися маєтки оточення Януковича?

Минуло майже п’ять років після втечі Віктора Януковича та його «бригади» до Росії. І майже увесь цей час держава вирішує, що робити з численними резиденціями і майном колишніх високопосадовців. Тож як тепер виглядають апартаменти друзів екс-президента? Хто нині живе у хоромах олігархів?

Про це йдеться в сюжеті інформаційно-аналітичного проекту «Перші про головне. Деталі» на телеканалі ZIK.

Що сталося з елітними майном Януковича?

Спа-салон, велика зала, три спальні, обідня, баня – так виглядає мисливський маєток Віктора Януковича у Сухолуччі. Його площа більш, як 800 квадратних метрів. Нині він під охороною активістів, які доглядають і за Межигір’ям. Та до їхньої появи картини, меблі, посуд, сантехніку та все, що могли винести – розтягали невідомі.

«Тут повністю розграбували систему зрошування, електропостачання. Ми все потроху відновлюємо», – коментує комендант резиденції Сухолуччя Геннадій Демінський.

Чоловік каже, що на відміну від Межигір’я, цю резиденцію передали активістам не одразу, прокуратура провела тут опис лише три роки тому. Змогли зберегти тільки будівлю та тварин на території: європейських оленів і коней Пржевальського.

Тепер пускають сюди туристів, як і в Межигір’я, але значно дешевше, бо їхати сюди – майже сто кілометрів від Києва.

«Квиток для дорослого – п’ятдесят гривень, а для дитини – двадцять», – говорить Геннадій Демінський.

Мисливський будиночок екс-гаранта зберігся найкраще. На місці геть усе: від начиння, аж до білизни на ліжках та кухонного приладдя. Вціліли і мисливські трофеї, меблі, і навіть внутрішнє оздоблення.

Сьогодні тут музей. Ті, хто дбають про будиночок відновили опалення і запрошують таксидермістів для догляду за трофеями.

Також держава заарештувала і тепер шукає нового власника для квартири Януковича на Оболонській набережній. Колись вона вартувала близько тридцяти шести мільйонів гривень.

За чутками, тут жила коханка президента-утікача Любов Полежай. Цього тижня хороми показали журналістам. Їх навіть освятив священик і програв «злих духів».

Крім того, цього тижня юристам приватної компанії вдалося відсудити у Києва вже конфіскований офісний центр, нахабно збудований за часів Януковича під виглядом вертолітного майданчика. Задля його зведення знищили частину заповідного дніпровського схилу. Та прокуратура готує нове клопотання про арешт майданчика.

Хто тепер живе у будинках друзів Януковича?

За воротами колишнього маєтку Сергія Курченка – майже тридцять гектарів лісу на березі Дніпра під Переяслав-Хмельницьким. Тепер тут, згідно низки повідомлень, мешкає «Правий сектор».

Та у його прес-службі не змогли чітко відповісти, хто ж тепер користується розкішним маєтком: «Там начебто живуть ветерани нашого добровольчого корпусу».

Зовсім покинутим сьогодні виглядає мисливський будинок екс-генпрокурора Віктора Пшонки. Водночас його головну резиденцію в селі Гориничів охороняє активіст. Розповідає, що регулярно ловить охочих щось поцупити, які лізуть через паркан. Всередині будинку – цілковитий розгром. Не пощастило навіть плитці на стінах та підлозі, виламані – й сходи, дах – уже протікає.

Та не все майно втікачів розграбоване або в руках майданівців. Приміром, резиденції екс-міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка не лише цілі, а й від цього тижня уже не під арештом.

Як утікачі з команди Януковича виграють в українських судах?

Очільник ГПУ Юрій Луценко спробував пояснити, як могли зняти арешт із майна Захарченка. Генпрокурор переконує: винен заступник і водночас керівник департаменту спецрозслідувань – Сергій Горбатюк.

«Пан Горбатюк трохи захопився і не вслідкував за справою, яку провадить», – коментує генеральний прокурор Юрій Луценко.

Натомість Сергій Горбатюк киває на свого шефа: «Коли генеральний прокурор запевняє, що слідство завершене, то така заява містить ознаки втручання».

За його словами, прокуратура зібрала достатньо фактів, аби довести, що європейська компанія, на яку формально оформлена власність Захарченка – заснована одним із наближених до екс-міністра людей.

«Колись ця особа була радником міністра внутрішніх справ», – зазначає керівник департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.

Адвокат компанії запевняє: генпрокуратура жодних доказів зв’язку засновника фірми та Захарченка суду – не надала. Тому й арешт зняли цілком законно.

«Генпрокуратура говорить, але нічого не показує. Я надав суду більше трьох томів документів, що підтверджують власність нідерландської компанії», – каже адвокат Юрій Борщевський.

Чому держава досі не конфіскувала усе майно?

Олена Щербан із Центру протидії корупції каже, що за рахунок спецконфіскації та заочного засудження правоохоронці мають усі інструменти, щоб повернути державі майно казнокрадів. Та досі з усіх справ проти посадовців Януковича, до суду пішли лише дві.

«Звичайно, фігуранти будуть оскаржувати все в Європейському суді, мовляв Україна не дотримується розумних строків ведення справ. Адже спершу вони були у слідства п’ять років, потім три роки в суді. Фігуранти навіть можуть вимагати компенсацію через те, що дуже довго були позбавлені можливості користуватися майном», – зазначає юрист ЦПК Олена Щербан.

Майже всі наближені Януковича формально не володіють власним майном. Усе належить різноманітним компаніям, які з ними пов’язані. Саме тому треба доводити їхню причетність до цих маєтків.

Наразі під арештом залишаються понад 700 об’єктів, які пов’язані зі справами кліки Януковича. Однак терміни давності за справами, а це не більш як п’ятнадцять років, мають шанс збігти раніше, ніж держава конфіскує майно. Тоді як Захарченко, Арбузов, Клюєви, Пшонки, Курченко можуть насмілитися повернутись.

До слова, нагадаємо, що екс-президент Віктор Янукович користується в Росії державною охороною за наказом президента РФ Володимира Путіна.

Добавить комментарий